Київ: У понеділок, 26-го листопада, Верховна Рада України
підтримала введення воєнного стану в 10-ти регіонах країни,
терміном на 30 днів, хоча спочатку пропонувалося такий правовий формат
встановити на два місяці, що могло б завадити календарному проведенню президентської
виборчої кампанії, зсунувши її за термінами.
Питання про впровадження цього принципу напередододні розглядалося на позачерговому, надзвичайному
засіданні Військового Кабінету Ради Національної Безпеки і Оборони, яке
відбулося в ніч з неділі на
понеділок. Відзначимо, що
персонально до складу Військового кабінету входять: прем'єр-міністр
Володимир Гройсман, голова МВС Арсен Аваков, міністр закордонних справ Павло
Клімкін, глава Міноборони Степан Полторак, голова СБУ Василь Грицак, начальник
Генштабу ЗСУ Віктор Муженко, голова Держприкордонслужби Петро Цигикал,
командувач Національної гвардії України Юрій Аллер, глава Адміністрації
президента Сергій Райнін, а також (за згодою) спікер ВР Андрій Парубій.
Приводом для скликання термінового засідання спеціалізованого
оборонного органу при Верховному головнокомандуючому стало різке загострення
положення в районі Азовського моря недільного ранку, 25-го листопада.
Нагадаємо, вночі 25 листопада Україна повідомила російським
портам про намір трьох кораблів перейти через Керченську протоку, що з'єднують
Чорне і Азовське моря. Це необхідно робити відповідно до договору про спільне
користування Азовським морем і протокою.
Незважаючи на це близько 8 години ранку російські кораблі здійснили провокаційні дії проти
українських кораблів, в тому числі протаранивши буксир «Яни Капу».
Після цього Росія звинуватила українські кораблі в
незаконному заході в територіальні води, заявивши, що вони «небезпечно
маневрують» і «не підкоряються законним вимогам російської влади», і фізично -
транспортним судном - закрила Керченську протоку.
Українські кораблі вирішили повернутися до Одеси, але
російські військові почали переслідування і згодом пішли на атаку. Катери
«Бердянськ» і «Нікополь» були підбиті, там троє поранених. Всі три корабля, з
екіпажем 23 військових моряків, були захоплені росіянами.
Провокації в районі Керченської протоки щодо наших
військових і цивільних суден російська сторона влаштовувала і раніше, але
вперше вона застосувала силу, безпосередньо атакувавши наші кораблі. При цьому,
вперше росіяни не ховалися за «зелених чоловічків» цивільної оборони Криму, як
це було весною 2014 го на кримському півострові, ні пізніше, в ОРДЛО на
Донбасі, коли усі атаки на
армійців ВСУ і бійців Національної гвардії під час проведення АТО та ООС, російські «іхтамнети»
пояснювали виключно самодіяльним ентузіазмом ополченців з числа місцевих
сепаратистів.
Нагадаємо, що в міжнародній практиці - правовий режим
воєнного стану в державі або в окремій її частині вводиться,
як правило, у воєнний час, який встановлюється рішенням вищого органу державної
влади - в разі агресії проти держави або безпосередньої загрози агресії. Даний
режим характеризується введенням в дію визначеної законом держави сукупності
надзвичайних заходів з охорони державної безпеки і громадського порядку в
країні. Встановлюється підвищена відповідальність (за законами військового
часу) за непокору (невиконання) наказам і розпорядженням військових властей
держави.
Проте, військовий стан може бути введено і через внутрішні
чинники. Схожою можна назвати ситуацію - ведення
воєнного стану в Польщі генералом Войцехом Ярузельським в грудні в 1981-му році
через наростаюче невдоволення
населення, коли значна частина активістів профспілкового руху «Солідарність» (в
тому числі їх лідер - Лех Валенса, який
пізніше змінив Ярузельського на посаді Президента
країни) були інтерновані, а диктори центрального каналу Польського телебачення
мало не два місяці поспіль зачитували новини у військовій формі.
Пізніше Ярузельський виправдовувався: якщо б я не ввів
воєнного стану самостійно, то в Польщу увійшли б радянські танки, як це сталося
з Чехословаччиною в 1968-му році.
Елементи воєнного стану вводили
організатори путчу в серпні 1991-го року, що входили до складу Державного комітету СРСР з
надзвичайного стану (що функціонував
лише чотори дні) з числа деяких
керівників Радянського Союзу, що ізолювали Президента СРСР Михайла
Горбачова на кримській резиденції «Форос».
Весною 2014-го року, коли Росія, знехтувавши міжнародним правом і цілою низкою договорів
з Україною та здійснювала
повзучу анексію Криму, тодішній спікер парламенту Олександр Турчинов, який
тимчасово виконував обов'язки Президента України був єдиним, хто на
засіданні РНБО від 28 лютого, 2014-го року проголосував
за прийняття рішення про введення воєнного стану.
На результати голосування вирішальне значення справила
аргументація лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко, яку запросили на це
засідання, незважаючи на те, що на той момент, вона не була, а ні депутатом, а ні членом уряду.
«Жодного воєнного стану і активізації наших військ. Ми
повинні стати наймирнішої нацією на планеті, просто вести себе як голуби миру»,
- заявила
Тимошенко.
«Жоден танк не повинен покинути казарму, жоден солдат не
повинен підняти зброю, тому що це означатиме поразку», - сказала вона.
До речі,
сьогодні, ніби забувши про свої слова 2014-го року, Юлія Тимошенко під час
обговорення аналогічного питання у парламенті зазначила: «Наша політична сила
із початку появи "зелених чоловічків" у Криму, завжди виступала за введення
воєнного стану».
Але з позицією
Тимошенко зразка 2014-го, на той час
погодився й екс-начальник СБУ Валентин Наливайченко: «Американці, і
німці - усі в один голос
просять не починати будь-які активні дії, тому що за даними їх розвідок Путін
використає це для початку широкомасштабного сухопутного вторгнення».
Загалом, тоді військовий стан введено не було і, втративши
тимчасово Крим, Україна отримала ще й ОРДЛО на Донбасі. Тому, з урахуванням гібридного характеру протистояння з Росією, нам військовий стан варто було б за термінологією іспаномовних країн
назвати скоріше - станом облоги.
В озвученому на спільній Заяві трьох екс-президентів України
(Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми і Віктора Ющенка) міститься скепсис щодо
доцільності введення нового правового режиму в країні, нехай і тимчасово.
Тим часом, згідно зі словами Порошенка, що ввів з 28-го листопада, військовий стан:
- не означає, що Україна буде проводити наступальні
операції. Збройні сили будуть боронити свою територію;
- не означає зміну положення на лінії зіткнення в Донбасі
і на інших пунктах;
- не передбачає мобілізації. Президент закликав бути
напоготові тільки резерви першої черги;
- не передбачає обмеження конституційних прав і свобод
громадян;
- не означає, що Україна відмовиться від мирного
врегулювання конфлікту з РФ в Донбасі.
Таким чином, слова Петра Порошенка, означають, що
не усі положення (прийнятого
парламентом в травні 2015 го року, за його ж ініціативою) закону «Про правовий
режим воєнного стану», будуть задіяні в повному обсязі. Нагадаємо, що згідно з
текстом цього юридичного документу, військовий стан в Україні передбачає:
- трудову повинність для працездатних осіб з метою виконання
робіт, що мають оборонний характер;
- використання потужностей і трудових ресурсів підприємств,
установ і організацій всіх форм власності для потреб оборони;
- комендантська година;
- особливий режим в'їзду і виїзду;
- перевірку документів у громадян, огляд речей, транспортних
засобів, багажу;
- контроль за діяльністю ЗМІ, установ й організацій культури, друкарень;
- квартирну повинність фізичних і юридичних осіб для
розквартирування військовослужбовців;
- забороняються вибори президента і Верховної Ради;
- забороняється зміна Конституції;
- забороняється проведення референдумів, акцій і масових
зібрань.
Цілком можливо, що всі «вилучення і виключення» із законодавства на практиці впровадження елементів воєнного стану
будуть пізніше конкретизовані для широких мас юристами з Банкової. Тим часом,
дискусія щодо його формату тривала впродовж
усього понеділка.
На 16-00 було намічено відкриття позачергового засідання
сесії українського парламенту. Але ще до обіду нардеп Мустафа Найєм у своєму
Facebook зазначив:
«Судячи з усього, введення воєнного стану за сценарієм, запропонованим
президентом, не буде. Зараз йде обговорення трьох пунктів, за якими можливий
компроміс. Зокрема, мова йде про:
- введення військового стану не на два місяці, а на один;
- вилучення пункту указу про обмеження прав і свобод
громадян;
- пряме призначення в цьому ж указі дати виборів президента
на 31 березня 2019 року.
Депутат додав, що, якщо всі ці зміни будуть внесені,
військовий стан - цілком прийнятна міра у відповідь на агресію Російської
Федерації.
Тим часом, початок повноцінного засідання в парламенті через
популізм деяких фракцій затягнувся.
Спікер Андрій Парубій (під виступи блокатора президії
Ради - радикала Олега Ляшка) формально відкрив засідання парламента,
але тут же оголосив перерву.
Тому Петро Порошенко своє звернення до українців
спершу озвучив не в сесійній залі
парламенту, а в студійному зверненні, яке транслювалася
на більшості інформаційних телеканалів. Стало зрозуміло, що на
запропонований депутатами компроміс він погодився.
Таким чином, президентська кампанія почнеться 31
грудня 2018 го року, щоб ознаменуватися першим туром виборів 31 березня вже
наступного року.
Голосування ж в парламенті на підтримку президентського
указу почалося пізніше початку засідання Радбезу ООН по ситуації в Азовському
морі, не дивлячись на різницю в часі між Києвом і Нью-Йорком.
Постпред України в Радбезі ООН Володимир Єльченко заявив, що з боку Росії виходить
явна загроза вторгнення в Україну і захоплення її міст Бердянськ і Маріуполь.
Він також зажадав від Росії негайно звільнити 23 захоплених українських
моряків, 3 українських військових корабля, що силою відбуксирували до Керчі, а
також розблокувати прохід через Керченську протоку.
На засіданні Парламентської Асамблеї ОБСЄ в понеділок відзначили, що
Росії слід уникати провокаційних дій, повернути затримані кораблі і звільнити всіх затриманих з-під варти.
Голова ПА ОБСЄ Георгій Церетелі в своїй заяві підтвердив
«позицію ПА ОБСЄ, виражену в декількох резолюціях, щодо підтримки суверенітету
і територіальної цілісності України в її визнаних міжнародним співтовариством
кордонах, включаючи Крим і Севастополь».
Але, у Києві, ближче до вечора, спікер знову
відновив роботу сесії. Першим з трибуни парламенту виступив секретар
РНБОУ Олександр Турчинов, який зазначив, що обсяг процитованих вище обмежень
«прав і свобод громадян» буде корелюватися в залежності від загострення
ситуацій.
Керівник зовнішньополітичного відомства країни Павло Клімкін
перерахував перед законодавцями ті міжнародні зобов'язання (в тому числі
положення міжнародного морського права), яких не дотримується Російська
Федерація, починаючи з весни 2014 го і аж до нинішньої кризи в Азовському морі.
Перед голосуванням в парламенті Андрій Парубій дорікнув
деяких своїх колег в подвійних стандартах. Мовляв, весь час дорікали Порошенко
в тому, що він не вводить військовий стан, а коли він його ввів, посипалися
діаметрально протилежні докори від тих же політиків.
А після виступу Петра Порошенка
вже у парламенті відбулося голосування. 276-ма голосами «за» підтримали президентський Указ та
прийняли законопроект щодо запровадження воєнного стану. Загалом військовий
стан вводиться в 10 областях, які межують з Росією, Білорусією, Придністров’ям
та в акваторії Азовського і Чорного морів терміном на один місяць, а в разі
початку сухопутної агресії - і на всій території країни і проводити мобілізацію
без консультацій з парламентом.
Також Парламент
прийняв Постанову зі зверненням до міжнародних організацій про черговий факт
російської агресії.
В цей же день відбулося оперативне засідання комітету
«Україна-НАТО», а ще у графіку понеділка заплановано і тематичне засідання
ОБСЄ, а Петро Порошенко провів ряд важливих телефонних консультацій із
зарубіжними партнерами України, в тому числі з Федеральним канцлером Німеччини
Ангелою Меркель.
Однак, судячи з першої реакції окремих міжнародних структур
та деяких політиків на події в Азовському морі, сутність їх рекомендацій можна
звести до універсальної амбівалентної поради для Російської
Федерації та України:
«врегулювати даний конфлікт політико-дипломатичним шляхом».
Безпрецедентний для України правовий статус воєнного стану,
навіть в його обмеженому форматі, викликав широкий резонанс серед вітчизняних і
зарубіжних політологів і чимале число експертних прогнозів. Але розділ
тематичного огляду «тлумачення експертів і прогнози аналітиків» ми вирішили
приберегти до наступного
разу, оптимістично зазначивши зараз лише те, що хвилює багатьох: безвіз не
відміняється, а представники місії Міжнародного валютного фонду встигли
сьогодні запевнити українську сторону, що введення воєнного стану не стане
перешкодою для подальшої співпраці на предмет отримання чергового траншу
фінансової допомоги.
Олександр Воронін, FNI