Вашингтон: Завтра, 6-го листопада, рівно посередині першого
президентського терміну Дональда Трампа, в Сполучених Штатах відбудуться так
звані проміжні вибори до Конгресу. Буде повністю переобрана його нижня палата - Палата представників, що складається з
435-ти конгресменів, крім того американці обиратимуть 35 зі 100 представників й
до Сенату.
Також будуть
переобиратися 39 губернаторів штатів і територій, а в деяких регіонах
проводяться місцеві вибори, в тому числі
і мерів, а також здійснюватиметься ротація складу більш ніж шести тисяч
регіональних та місцевих законодавчих зібрань. Крім того, в штаті Аляска пройде
місцевий референдум щодо трансгендерної
рівності.
В умовах загострення
протиріч між республіканцями і демократами, їх результати будуть мати серйозні
наслідки як для країни, так і для світу. Тому напередодні такої важливої
електоральної події у стратегічних партнерів України агентство FRONT NEWS
INTERNATIONAL вирішило взяти ексклюзивне інтерв'ю у відомого вітчизняного
американіста, заступника директора
Інституту світової політики Миколи Белескова.
FRONT NEWS INTERNATIONAL: Пане
Миколо, про президентські вибори у США пересічні українці дещо знають, навіть
виходячи з тієї парадоксальної ситуації, що двічі переможці виборів - республіканці (Джордж Буш-молодший і нині чинний господар
Білого Дому Дональд Трамп) поступалися своїм суперникам з табору демократичної
партії (Альберту Гору та Хілларі Клінтон) за абсолютною кількістю голосів
виборців, проте ставали президентами, завдяки вирішальному показнику- перемозі серед
колегії виборців. Але завтра в усіх
50-ти штатах- пройдуть так звані проміжні вибори. Розкажіть нашим читачам- яка
їхня роль та інституціональна особливість?
МИКОЛА БЄЛЄСКОВ -Проміжними їх називають, тому що вони
відбуваються рівно на екваторі президентської каденції господаря Білого Дому. А
загалом, США , як відомо, управляється федеральним урядом, з виборними
представниками на федеральному (загальнонаціональному) рівні, рівні штатів і
локальному рівні. Загалом, вибори і підготовка до них — основна подія
політичного життя американського суспільства. Виборними у Сполучених Штатах є
понад 18 000 посад, починаючи з президента США і закінчуючи шерифом невеликої
сільської громади.
Як правило, вибори в федеративні органи влади
проводяться по всій країні одночасно у перший вівторок листопада кожного
парного року. Засади проведення виборів були визначені ще у Конституції США та
у подальших поправках до неї.
FNI- А якщо конкретніше про обрання
американського парламенту. Чому нижня палата обирається повністю, тоді як
завтра американці переобиратимуть лише третину сенаторів?
М.Б.-Термін повноважень у сенаторів дещо
більший, ніж у конгресменів з палати представників. Хоча обидві палати обираються на основі прямого
голосування. У палаті представників 435 місць, які розподіляються по штатах в
залежності від чисельності їх населення. Таким чином, не важко здогадатися, що
найбільше в ній представлена Каліфорнія, оскільки це- найбільший за чисельністю
населення штат у країні і в ньому утворюється найбільша кількість виборчих
округів для обрання нижньої палати Конгресу. Причому, якщо члени палати представників обираються на два
роки, то сенатори на шість. Сенат складається з 100 членів, по два від кожного
штату, при цьому кожні два роки переобирається 1/3 складу сенату. Таким чином
виходить, що виборчий округ по виборах до сенату становиться весь штат, не залежно від його площі та
кількості виборців.
FNI--Отже завтра, кожен
американець, який має право голосу, одержить , як мінімум, один бюлетень по
виборах своїх земляків до Вашингтону- до палати представників, а третина
Америки- ще й бюлетень з виборів сенатора. Не секрет, що у США- традиційно
сформувалася двопартійна система: демократи боряться за владу з
республіканцями. За якою схемою виборів відбуваються ці вибори і чи має шанси
незалежні кандидати стати конгресменами?
М.Б.-Сполучені Штати дещо запозичили свою
партійно-виборчу систему в британців. В них немає обрання за
загальнонаціональним округом, тому і відсутній загальнофедеральний бюлетень зі
списком занесених туди партій чи
партійних кандидатів.
Голосування, як я вже зазначив, відбувається по штатам (коли обирають
сенатора) та по утвореним в кожному штаті виборчих округах , де обирають
конгресменів до палати представників.
Щодо партійного
протистояння між республіканцями та демократами- то вже політична традиція
країни, які формувалася десятиріччями. В нинішньому Конгресі, наскільки я знаю
є два формально незалежні сенатори- Ангус Кінг-зі штату Мен та Берні Сандерс зі
штату Вермонт, але й вони здебільшого
голосують спільно з демократами.
Вибори до конгресу,
не кажучи вже про президентську кампанію, - недешеве задоволення, яке можуть
собі дозволити лише потужні структури, з відпрацьованою системою фінансування
та розгалуженою організаційною структурою. Проте у американців , на відміну від
нас, добре розвинута й внутрішньопартійна боротьба, коли на з’їздах чи
партійних конференціях за допомогою дебатів проводяться праймерізи найбільш
рейтингових кандидатів, аби згодом ім’я партійного переможця було занесено до
виборчого бюлетеню.
FNI--Добре, давайте вже від
загальних рис американської виборчої системи перейдемо до специфіки нинішньої виборчої кампанії.
М.Б.-Завдання політика на виборах в будь-який
країни- універсальне: утримати владу чи прийти до неї. Нині республіканці мають
перевагу в обох палатах Конгресу. Тож ставлять завдання- зберегти status quo . Демократи навпаки прагнуть похитнути його
і самим мати перевагу в американському парламенті. Соціологія свідчить, що
навряд чи республіканці втратять контроль за сенатом. Там вони, судячи за все,
збережуть незначну, але більшість, а ось
у новообраній Палаті представників, скоріш за все погоду будуть робити саме
демократи. Ця імовірна більшість допоможе їм мати відчутніший вплив на
адміністрацію Трампа. За деякими прогнозами в них буде від 220-235 з 435-ти
голосів.
FNI--До чого ж це призведе?
М.Б - Безумовно, Держдепу важче буде
пропустити свої законопроекти, складніше відбуватимуться бюджетний процес. Республіканцям
та адміністрації Трампа доведеться йти на певні поступки та компроміси. Знову
буде міграційна реформа внесена до порядку денного, з питань охорони здоров’я у
демократів будуть власні контр-ініціативи.
Тобто для Трампа
і його однопартійців настають більш складні часи, оскільки і до цього не все
так гладесенько проходило, а зі зміною
більшості в Палаті представників це буде головним подразником наступних двох
років президентства Трампа, не рахуючи висновків комісії спецпрокурора Роберта
Мюллера, які мають бути оприлюднені до кінця року. Якщо бюджет так-сяк буде
прийнято, то решта законодавчих задумок Трампа та його однопартійців просто
може бути заблокована.
Особливістю
цьогорічної кампанії, безумовно, стала зосередженість передвиборчого дискурсу
навколо особи самого Президента. Не важко передбачити, що надалі демократи будуть
прагнути посилити свій контроль над виконавчою гілкою влади, яку в Америці, за
конституцією, очолює Президент США.
FNI-- Перші два роки після
президентських виборів 2016-го року доводилося читати чимало критичних статей,
спрямованих проти господаря Білого дому. А починаючі з літа, на книжковий ринок
США вийшло принаймні три резонансні антитрампівські книги, серед яких і монографія
Боба Вудворда , котрий свого часу політично
поховав Роберта Ніксона після Уотергейтського
скандалу. А ви тут згадали ще й розслідування Мюллера…
М.Б -Подібна ситуація, безумовно, допомагає демократам
мобілізувати свій електорат і вони вміло спекулюють на усіх промахах Трампа,
намагаючись посилити систему стримувань та балансів. Щодо викривальної
літератури? Не думаю, що її роль – вирішальна. Так, у нього, дійсно, був
рекордно низький рівень довіри серед усіх президентів. Проте
його електоральна база (35-40% голосів) –залишається досить стабільною і має
намір і в подальшому за нього голосувати.
FNI--А яка
фінансово-економічна та соціальна ситуація нині у США? Адже об’єктивно від
їхніх параметрів залежать наслідки виборів у будь-який країні.
М.Б -Досить сприятлива. Більш того, на тлі
зміни податкового законодавства, зростання ВВП та рекордно низького рівня
безробіття, Трамп намагався розширити коло прихильників республіканців. Одначе,
соціологія свідчить, що це не дуже йому вдається.
FNI--Що каже ваша інтуїція:
чи стануть республіканці у 2020-му році просувати Трампа на повторний термін?
М.Б –Тут, як кажуть,- і до ворожки не ходи.
Трамп не приховує своїх амбіцій балотуватися на другий термін. Щодо підтримки
однопартійців? Так, не всі його сприймають однозначно. Тут слід відокремити істеблішмент
республіканської партії від електорату республіканців. Якщо потенційний
виборець буде за нього- то йому вдасться і на партійному праймерізі перемогти, як це було в 2016-му.
Згадайте- скільки в нього було конкурентів і з досвідом і зі зв’язками, як з
нього глазували… А він і надалі буде підгортати свою електоральну базу через Twitter і цей прямий зв’язок з виборцями, повз партійну структуру та ієрархію,
виявився більш ефективним.
FNI-- В наслідок недавнього
нападу екстреміста на синагогу в США та відправки пакетів з бомбами
американським vip-політикам зараз в американських ЗМІ розгорілися дискусії з
приводу впровадження закону про внутрішній тероризм. Мабуть ця тематика буде
предметом політичної боротьби демократів та республіканців і у новому Конгресі.
А щодо міжнародної політики?
М.Б -Не секрет, що американські політики, а
тим паче- пересічні американські виборці – здебільшого зосередженні на
вирішенні власних, суто американських проблем. Щодо зовнішньополітичного
підходу- тут здебільшого між двома партіями
спостерігається єдність, в тому числі й щодо стосунків з Китаєм.
FNI--А як вплинуть
результати цих проміжних виборів на Україну, вірніше, - на американо-українські відносини?
М.Б.-Аж ніяк! Річ в тім, що в питаннях
підтримки України в її протистоянні з російським агресором зараз між
республіканцями і демократами- спостерігається справжній двопартійний консенсус.
Не думаю, що після ротації Конгресу щось суттєво зміниться.
Разом з тим,
українській стороні не варто сидіти, склавши руки. У нас (в українських
політиків та дипломатів) будуть два завдання: встановлювати зв’язки з новими
конгресменами, роз’яснюючи їм ситуацію навколо України та налаштовуватися на майбутню президентську
кампанію у США, яка вже наступного літа потроху розпочнеться, для встановлення контактів з усіма потенційними переможцями.
FNI--Отже, вибори в
США-завтра. Вже протягом декади- результати будуть визнані офіційно, а коли
Палата представників нової каденції проведе своє перше пленарне засідання?
М.Б -Не раніше січня. Власне, і Президента
американці обирають в листопаді, але інавгурація також проходить вже на початку
наступного року.
Олександр Воронін, FNI