Київ: Днями
завершилася шахового олімпіада у грузинському Батумі, завершення якою
увінчалося виборами нового Президента ФІДЕ. На зміну одіозному Кірсану прийшов
респектабельний, але близький до Путіна Аркадій Дворкович. Втім, читачів мабуть цікавить не інтриги навколо шахів, а власне спортивні
підсумки міжнародних змагань.
Ними в
ексклюзивному матеріалі з читачами нашої агенцій вирішив поділитися відомий в
Україні шаховий коментатор Дмитро Нагорний.
Якби шахи входили в програму Олімпійських ігор то гра мудрих
розігрувала б десять комплектів нагород. Але ця чудово гра має свою Олімпіаду і
раз на два роки найсильніші країни світу посилають свої національні збірні на
це найпрестижніше змагання в Шаховому королівстві.
Щоправда там з майже 200 команд вистачає і тих, що не
представляють країни і не є суб'єктом міжнародного права. Наприклад Англія, яка
у футболі каже, що має такий привілей, тому що вигадала гру мільйонів. Але ж
гру мудрих вигадали зовсім не на Туманному Альбіоні...Також грають деякі штучно
створені команди людей з різними вадами здоров'я. Чудово, що такі люди можуть
так змагатися, але для цього мають бути окремі турніри, а не Олімпіада. А ще
господарі виставляють шість своїх команд. На щойно завершившись в Грузії
Олімпіаді, перша їх команда перемогла другу, яка пригальмувала інших, давши
своїм виграти бронзові нагороди. А могли б зустрітися в останньому турі...
Крім того “Швейцарська система” наосліп обирає пари команд,
де в одній очковій групі знаходяться так багато різних за класом збірних. Адже
за 11 турів 185 команд не встигають розсортуватися і дива такі трапляються. А
ще в Олімпіаді немає чоловічого турніру — є загальний де можуть грати мужчини і
жінки разом і є чисто жіночий. Ось такі дива відбуваються. А ще не
металошукачі, а міношукачі глушать все і вся в ігровому залі та навколо, щоб
уникнути комп'ютерні підказки. Навіть вигадали слово чітерство, хто цим
займається. То ж знаючи все це та інше, делегати МОК навіть і розглядати не
хочуть, щоб шахи потрапили до програми Олімпійських ігор.
І тим не менш, подібні змагання цікаві, шаховий світ цим
живе. Щойно Олімпіада завершилась. Наша
збірна в загальній групі, попри те, що уникнула зустрічі з головними фаворитами
— США, РФ і Вірменією, опинилася лише на десятому місці. Те, що успіх для
футболу, для шахів наших — провал. Ну майже... Адже на Олімпіаду ми їхали у
статусі найшаховійшої нації у світі, володіючи Кубком Нони Гапріндашвілі за
перемогу по сумі досягнень двох збірних — чоловічої і жіночої.
Доля золотих нагород у жінок вирішувалася в останньому турі,
в драматично-пікантній ситуації, коли росіянки по ходу матчу з Китаєм вигравали
і могли допомогти нам завоювати золоті нагороди. Але там трапилися такі
неймовірні дива, що...
А за рівністю
командних здобутків, доля “золота” вирішувалася в інших матчах. Це коли
суперниці з ким грав Китай виступили краще ніж ті, хто грав з нами. Такий командний
коефіцієнт. Ми — “срібні”. Але без золотої нагороди Україна не залишилися — на
другій дошці екс-чемпіонка світу чарівна львів'янка Марічка Музичук принесла
нам тріумф! Дива тривали й надалі — без золотих нагород залишилися США, РФ,
Вірменія та інші шахові гранди. Зате є омріяні золоті нагороди у Конго, Сейшел,
Сирії, Йорданії, Грузії -3 і навіть у Шотландії, яка формально не є окремою країною.
Дмитро Нагорний